- прихопити
- [приехопи/тие]
-хоупл'у/, -о/пиеш, -о/пл'ат'; нак. -пи/, -хоуп'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прихопити
Смотреть что такое "прихопити" в других словарях:
прихопити — див. прихоплювати … Український тлумачний словник
прихопити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прихоплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прихопити … Український тлумачний словник
уворатися — рюся, решся, док., діал. Орючи, прихопити плугом землю сусіда … Український тлумачний словник
брати — 1) = узяти, взяти (часто зі сл. із собою нести, вести, везти із собою тощо), забирати, забрати; захоплювати, захопити, прихоплювати, прихопити (брати із собою за нагоди, про всяк випадок) 2) (рвати, виривати льон, коноплі тощо), вибирати, вибрати … Словник синонімів української мови
дістати — I = діставати (що, рідше кого чого стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь / чимсь), добути, добувати, здобути, здобувати, роздобути, роздобувати, у[в]зяти, брати, добутися, добуватися (чого), запопасти, запопадати, прихопити … Словник синонімів української мови
заморожувати — заморозити (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), морозити; підморожувати, підморозити, приморожувати, приморозити, прихоплювати, прихопити (злегка); сковувати, скувати (землю, воду морозом) … Словник синонімів української мови
з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі … Словник синонімів української мови
